Подзігун Володимир Пилипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Пилипович Подзігун
Народження11 квітня 1923(1923-04-11)
Березівка, Маньківський район, Уманська округа, Київська губернія, Українська СРР, СРСР
Смерть28 квітня 2001(2001-04-28) (78 років)
Біла Церква, Київська область, Україна
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ артилерія
ОсвітаСумське вище артилерійське командне училище
Роки служби19411961
ПартіяКПРС
Звання Підполковник
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу (№ 3870)
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки

Володимир Пилипович Подзігун (11 квітня 1923(19230411) — 28 квітня 2001) — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу (1944).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 11 квітня 1923 року в селі Березівка (зараз Маньківський район Черкаської області України) в сім'ї робітника. Українець. Освіта середня.

У Червоній Армії з червня 1941 року.

На фронтах німецько-радянської війни з березня 1942 року. Будучи командиром відділення розвідки 472-го артилерійського полку (42-а стрілецька дивізія, 33-я армія, Західний фронт) старший сержант Володимир Подзігун в наступальному бою за у села Козяни (Дубровенський район Вітебської області Білорусі) 14 листопада 1943 року знищив ворожий дзот, а гарнізон іншого дзоту взяв у полон. У критичну хвилину бою старший сержант Подзігун В. П. замінив вибулого з ладу командира батальйону. 23 грудня 1943 року Володимир Подзігун з бійцями ввіреного йому відділення проник у тил противника, блокував бліндаж, і в рукопашній сутичці знищив одного гітлерівця, а іншого взяв у полон.

22 серпня 1944 року старшому сержанту Подзігуну Володимиру Пилиповичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3870).

Після війни В. П. Подзігун продовжував службу в армії. У 1945 році він закінчив Вищу офіцерську артилерійську школу, в 1948 році — курси удосконалення офіцерського складу (КУОС) і в 1954 році — Сумське артилерійське військове училище.

Пам'ятна дошка на будинку в якому жив Подзігун В. П. у Білій Церкві

З березня 1961 року підполковник Подзігун В. П. у запасі. Жив у місті Біла Церква Київської області України. Працював у Білоцерківському взуттєвому об'єднанні. Помер 28 квітня 2001 року.

Література

[ред. | ред. код]
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том II: — Москва: Воениздат, 1988. — стор. 285